застійні явища

См. также в других словарях:

• о — I невідм., с. Дев ятнадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука о . II прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. о виражають: Часові відношення: 1) з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години,… …   Український тлумачний словник

• об — прийм. із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. об виражають: Часові відношення: 1) з місц. в. Уживається для точного або приблизного означення години, коли відбувається дія (тільки перед голосним); о. 2) із знах. і місц. в., рідко. Уживається для …   Український тлумачний словник

• індекс — див. також перелік технічних комітетів br 01 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ТЕРМІНОЛОГІЯ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ. ДОКУМЕНТАЦІЯ 01.020 Термінологія (засади та координація) 01.040 Словники термінів 01.040.01 Загальні положення. Термінологія. Стандартизація.… …   Покажчик національних стандартів

• в — I невідм., с. Третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука в (вимовляється ве ). II (у), рідко ув – із знах., місц. і род. відмінками; рідко вві (у/ві), ві – із знах. і місц. відмінками; прийм. Сполучення з в (у) виражають …   Український тлумачний словник

• образ — I у, ч. 1) Зовнішній вигляд кого , чого небудь. || Вигляд кого , чого небудь, відтворений у свідомості, пам яті або створений уявою. || Подоба, копія кого , чого небудь. 2) Специфічна для літератури і мистецтва конкретно чуттєва форма… …   Український тлумачний словник

• той — I того/, ч., та, тіє/ї, рідко то/ї, заст. ті/ї, ж., те, того/, с.; мн. ті, тих; займ. 1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). || Указує на відрізок часу, який передував… …   Український тлумачний словник

• фейлетон — у, ч. 1) заст. Розділ газети, в якому друкувалися статті на побутові теми, про мистецтво, літературу тощо. 2) заст. Критична стаття про мистецтво, музику, літературу. 3) Невеликий літературно публіцистичний твір, у якому висміюються та… …   Український тлумачний словник

• весь — I (ввесь, уве/сь), всього/ (усього/), ч., вся (уся), всіє/ї (усіє/ї), ж., все (усе), всього/ (усього/), с., займ. означ., 1) Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. || Означає цілковите охоплення чим небудь якоїсь особи, предмета, явища …   Український тлумачний словник

• економічний — а, е. 1) Прикм. до економіка 1). Економічні відносини. Економічні категорії. •• Економі/чна полі/тика комплекс економічних цілей і заходів, які забезпечують вирішення довгострокових (стратегічних) та короткострокових (тактичних) завдань розвитку… …   Український тлумачний словник

• епіграма — и, ж. 1) У стародавніх греків – віршований напис на храмах і постаментах статуй. 2) Короткий сатиричний або гумористичний вірш, спрямований проти окремої особи чи суспільного явища. 3) заст. Зле й дотепне зауваження про кого , що небудь …   Український тлумачний словник

• злизувати — ую, уєш, недок., злиза/ти, злижу/, зли/жеш, док., перех. 1) Проводячи язиком по чому небудь або торкаючися ним чогось, знімати, зчищати що небудь звідкись. || Їсти, пити що небудь, підбираючи язиком. || заст. Знахарським способом лікувати хвороби …   Український тлумачний словник